Розбиття диску є важливою операцією для користувачів операційної системи Windows, оскільки це дозволяє ефективно використовувати простір на жорсткому диску і підвищити продуктивність системи. Процес розбиття може бути корисним як для нових комп’ютерів, так і для тих, які вже використовуються. Давайте розглянемо основні кроки та переваги цієї операції.
За допомогую Диспетчера дисків
Крок 1: Застосування Диспетчера дисків
Основний інструмент для розбиття диску у Windows – Диспетчер дисків. 
Його можна відкрити, натискавши праву кнопку миші на кнопці “Пуск” і обираючи “Управління обліковими записами”, де ви знайдете розділ “Диспетчер дисків”. Також його можна відкрити, набравши “Диспетчер дисків” у полі пошуку. Також можна виконати команду DISKMGMT.MSC
Крок 2: Вибір диска для розбиття
У Диспетчері дисків ви побачите список всіх доступних дисків на вашому комп’ютері. Виберіть диск, який ви хочете розбити, і натискайте праву кнопку миші.
Крок 3: Створення нового об’єму
Після вибору диска оберіть опцію “Зменшити об’єм”. Введіть розмір нового об’єму, який ви хочете створити, та натисніть “Зменшити”. Пам’ятайте, що величина нового об’єму не може перевищувати доступного простору на вибраному диску.
Крок 4: Форматування нового об’єму
Після успішного зменшення об’єму на диску з’явиться невикористана область. Натискайте праву кнопку на цій області і оберіть “Новий простір для зберігання”. Слідуйте інструкціям майстра для завершення процесу створення нового об’єму.
Як розділити диск на розділи в командному рядку
Швидко розбити накопичувач можна і таким способом . Однак варто врахувати, що наведена тут інструкція підходить тільки для тих дисків, які не поділяли раніше. Отже, як поділити диск С на 2 частини:
Спочатку необхідно викликати рядок від імені адміністратора: затиснути клавіші Win + X і вибрати відповідну опцію.
Ввести команди:
- diskpart;
- list volume – тут необхідно запам’ятати номер тому, який відповідає розділу С;
- select volume N – замість літери вказати номер розділу;
- shrink desired=розмір – прописати число в мегабайтах, на яке потрібно скоротити системний диск, щоб поділити його на дві частини;
- list disk – потрібно запам’ятати № накопичувального пристрою, на якому розміщений системний розділ;
- select disk M – замість літери підставити номер диска з попереднього пункту списку;
- create partition primary;
- format fs=ntfs quick;
- assign letter=- після «дорівнює» написати букву, яка буде відповідати новому того;
- exit.
Тепер можна закривати command. Щоб перевірити, чи всі вийшло, можна відкрити провідник Windows. У ньому треба подивитися, чи відображається новий розділ під зазначеної користувачем буквою. Якщо немає – варто перезавантажити комп’ютер. Якщо і після цього не відображається, можна спробувати зробити розбивку ще раз.
Переваги розбиття диску:
- Оптимізація простору: Розбиття диску дозволяє ефективно використовувати простір на жорсткому диску, дозволяючи краще організувати дані.
- Підвищення продуктивності: Розділення диска може поліпшити продуктивність, оскільки це дозволяє оптимізувати роботу операційної системи та програм.
- Збереження ізольованих областей: Ви можете створити окремі розділи для системних файлів, програм і особистих даних, що робить управління ними більш зручним та безпечним.
- Забезпечення зручного резервного копіювання: Розділення диску спрощує процес резервного копіювання, оскільки ви можете обирати конкретні розділи для зберігання важливих даних.
Загалом, розбиття диску – це корисний інструмент для оптимізації роботи вашої системи та забезпечення ефективного використання простору на жорсткому диску у Windows. Застосовуючи вищезазначені кроки, ви зможете легко налаштувати ваші розділи для власних потреб.